реферат на тему лексика сучасної української літературної мови

Добірка творів учнів з української мови на загальну тему "Походження та розвиток мови". Поняття про лексику і лексикологію. Групи лексики сучасної української мови: а) спільнослов'янська; б) східнослов'янська; в) власне українська; г) старослов'янізми. Лексичні запозичення з слов'янських мов. За походженням лексика української мови не однорідна. Окремі слова і цілі групи слів в українській мові виникли в різні епохи і з різних джерел. Отже, з погляду походження лексика сучасної української мови поділяється на кілька груп. 1. Спільнослов'янська лексика.

Список використаної літератури. Реферат з української мови. «Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку». Історія виникнення української мови. Щодо походження сучасної української мови ніяких проблем немає: загальновідомо, що її започаткував І. Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко; вони почали писати свої твори народною мовою на основі українських середньонаддніпрянських говірок. 9. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови…– С. 34. 10. Юрчук Л. А. Суфіксальний дієслівний словотвір // Словотвір сучасної· української літературної мови. – к., 1979. – с.173.

§22. Лексика сучасної української літературної мови з погляду походження - Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - Лексика сучасної української мови формувалась протягом багатьох століть, постійно напрацьовуючи свій словник і вдосконалюючи всі свої компоненти, тому в.

РЕФЕРАТ на тему: “Словник сучасної української літературної мови” Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні. Лінгвістичні словники — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Ці словники охоплюють запозичену лексику, вказують на джерело запозичення слова, наводять іншомовну форму в оригіналі і тлумачення слова рідною мовою. Українською мовою видані такі словники іншомовних слів: "Словник чужомовних слів" А. Орла (Нью-Йорк, 1963), "Словник іншомовних слів" за редакцією О.С. Мельничука (К., 1975), "Словник іншомовних слів" М.П. Коломійця і Л.В. Молодової (К., 1998). ДІАЛЕКТНІ СЛОВНИКИ.

+ Важливу частину сучасного лексичного фонду складає власне українська лексика. Це слова, які виникли в період становлення і подальшого розвитку мови українського етносу (приблизно XI – XIV ст.). + Ці слова визначають особливості української мови, її національну самобутність. + Багато власне українських слів з’явилося в усіх тематичних групах лексики, особливо у назвах зі сфери побуту, політики, військової справи, сільськогосподарського виробництва, в абстрактній лексиці, тощо. + До сорока відсотків словникового складу сучасної української літературної мови становлять слова грецького і латинського походження.

Тема: Лексичні та стилістичні норми. Сучасної української літературної мови у професійному мовленні. 1. Загальна характеристика лексики сучасної української літературної мови. 2. Багатозначні слова і контекст. Системність лексики української мови (синонімія, антонімія), специфіка виявлення системності у професійному мовленні. 3. Явище лексичної омонімії. Лексика – це сукупність слів будь-якої мови, а також сукупність слів певної сфери вживання (професійної, офіційно-ділової, наукової, виробничо-технічної тощо). Слово – це граматично оформлений звук чи звуковий комплекс, за яким у процесі суспільної мовної практики закріпилося певне значення. Основна функція слова в мові – називна.

До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які повсякденно вживаються в різних її формах і стилях. Таким чином, активна лексика обіймає не тільки слова, поширені в загальнонародному вжитку, як хліб, зима, червоний, сидіти і под., а й такі, що використовуються в сучасній спеціальній літературі, тобто у своєму вжитку обмежені й зрозумілі не всім носіям української мови. Отже, активна лексика мови взагалі - це не те саме, що активний лексичний запас окремих носіїв цієї мови. (афікс, артикуляція, лабіалізація, палаталізація) Головною ознакою активної лексики є н.

1. Стилі сучасної української літературної мови. Стильові риси і мовні засоби, функція, сфера спілкування та жанри реалізації. Стиль (від латин. Stilus - паличка для письма). система мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо). Ці складові конкретизують, оберігають, певною, мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену системі стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний. Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови - усна й писемна, розмовна і книжна.

Склад лексики сучасної української літературної мови з погляду її походження. 2015-09-06. 1330. У складі споконвічної української лексики виокремлюють такі тематичні групи слів, успадковані з індоєвропейської мовної єдності: o назви предметів і явищ довкілля: небо, сонце, земля, день, ніч, зима, весна, літо, море, вогонь; -назви рослин, тварин, риб, птахів і комах: береза, верба, осина, вовк, бобер, видра, вівця, щука, лосось, оса

Лексика української мови поповнюється також за рахунок калькування, тобто шляхом точного перекладу багатьох російських слів: соцзмагання, законодавство, суднобудівник, приватновласницький.Калькування чужих слів як засіб номінації доречне тоді, коли для якогось поняття немає назви в рідній мові. Але багато хто гадає, що треба лише надати російським словам українського звукового оформлення, як їхня думка набуде українського втілення.

Ці слова складають основу, ядро лексики української мови – основний лексичний фонд її, переважна більшість слів якого давні за походженням успадковані з спільнослов’янської та спільносхіднослов”янської мов і називають найважливіші, найнеобхідніші, відомі всім предмети і явища дійсності. Наявність основного словникового фонду забезпечує можливість спілкуватися поколінням, розділеним цілими епохами. Завдяки стійкості основного словникового фонду ми читаємо й розуміємо пам’ятки, залишені нам з XIV-XVI ст..і навіть пам’ятки давньоруської мови – “Слово о полку Ігоревім”, “Повчання” князя Володимира.

Тут найдется полное раскрытие темы -Знижена лексика в сучасній українській мові, Загружено: 2014-09-30. Однією з найважливіших ознак літературної мови є володіння виразними засобами мови й уміння використовувати їх залежно від ситуації і мети спілкування. Для дотримання цієї вимоги необхідно мати чітке уявлення про стилістичну градацію мовних одиниць та їхнє призначення.

Лексичні норми мови професійного спілкування. 1. Загальна характерисика лексики сучасної української літературної мови. 2. Стилістична диференціація лексики української мови. 3. Явище синонімії та омонімії в діловому тексті. 4. Пароніми у діловому тексті. Більшість слів української мови є багатозначними. Так, академічний „Словник української мови” фіксує слово сила – 12 значень, добрий, останній, бік – 9, бій – 8, пропадати – в 11. У багатозначних словах одне із значень є прямим, або основним, а решта –переносними, або непрямими.

Усі слова сучасної української мови щодо їх стосунків із різними функціональними стилями поділяються на дві великі групи: 1.Стилістично нейтральна, міжстильова лексика. 2.Стилістично забарвлена лексика обмеженого вживання (слова, що використовуються лише в окремих стилях чи в одному з них). До складу розмовної лексики належать слова, що є літературними, але надають мовленню розмовного забарвлення. Як правило, вони використовуються в усному варіанті літературного мовлення (під’юджувати, репетувати, мастак; роздзвонити — «проговоритися», розплатитися — «помститися»). Діалектизми — це слова, поширення яких обмежується територією певного наріччя (діалекту).